Dz.U. 2024 poz. 731 · діє з 28 червня 2025 р. · 88 статей, 8 розділів
Польський акт про доступність — закон, розкладений на статті
Повна назва: закон від 26 квітня 2024 р. про забезпечення відповідності деяких продуктів і послуг вимогам доступності суб'єктами господарювання (польською: ustawa o zapewnianiu spełniania wymagań dostępności niektórych produktów i usług przez podmioty gospodarcze, скорочено PAD). Він імплементує директиву 2019/882 (EAA) і з 28 червня 2025 р. є правом, на підставі якого наглядовий орган може вимагати, забороняти та штрафувати. Нижче — те, що стосується сайтів, магазинів і застосунків, процитоване з тексту закону з номерами статей, щоб кожне речення можна було перевірити. Цитати — наш переклад; автентичним є польський текст.
Звідки цитати. Текст закону взято з польської Інтернет‑системи правових актів (isap.sejm.gov.pl / eli.gov.pl). Закон змінює одинадцять інших законів (розділ 7) — ці зміни тут не розглядаємо, хіба що вони стосуються сайтів. Це не юридична консультація; це мапа, з якою легше розмовляти з юристом.
Розділ 1 — сфера дії та визначення (ст. 1–5)
Закон визначає вимоги доступності продуктів і послуг, обов'язки суб'єктів господарювання та систему ринкового нагляду (ст. 1). За послуги відповідає надавач послуг (ст. 2 п. 2) — кожен, хто «надає послугу або пропонує надання послуги споживачеві на території Європейського Союзу» (ст. 5 п. 35). Осідок за межами Польщі не звільняє: рахується, де споживач.
«Положення закону застосовуються до послуг, що пропонуються або надаються споживачам: 1) телекомунікаційних […], 2) доступу до аудіовізуальних медіапослуг, 3) супутніх послугам автобусного пасажирського транспорту, водного пасажирського транспорту, авіаційного та залізничного пасажирського транспорту в частині: a) сайтів, b) послуг, що пропонуються або надаються за допомогою мобільних пристроїв, зокрема мобільних застосунків, c) електронних квитків і послуг електронних систем продажу квитків, d) надання інформації, пов'язаної з цими послугами […], 4) роздрібного банкінгу, 5) розповсюдження електронних книг, 6) електронної торгівлі — далі "послуги".»
Ключове визначення для власників сайтів:
«послуги електронної торгівлі – послуги, що пропонуються або надаються дистанційно через сайти та мобільні пристрої, електронним шляхом і на індивідуальний запит споживача з метою укладення договору;»
Чотири елементи: дистанційно, через сайт або застосунок, на індивідуальний запит споживача, з метою укладення договору. Магазин відповідає всім чотирьом. Але їм відповідає і форма бронювання житла, запис на платний онлайн‑курс, замовлення послуги з оплатою, підписка. Не відповідає сайт, на якому споживач лише читає і телефонує. Межа з прикладами.
Закон також визначає чотири властивості, які повторює для кожної послуги — тотожні чотирьом принципам WCAG:
«сприйнятність – властивість послуги або її частини чи інформації про продукт або послугу, яка дає користувачеві змогу сприймати їх за допомогою слуху, зору або дотику;»
«функціональність – властивість послуги або її частини, яка дає користувачеві змогу використовувати всі пропоновані ними функції;»
«зрозумілість – властивість послуги або її частини чи інформації про продукт або послугу, яка дає змогу зрозуміти зміст та інформацію, пов'язану з використанням продукту або послуги за призначенням.»
«сумісність – властивість продукту або послуги чи їх частини, яка дає змогу безперешкодно взаємодіяти з іншими продуктами або послугами […], зокрема з допоміжними засобами […];»
Споживач — «фізична особа, яка купує продукт або користується послугою з метою, не пов'язаною з її торговельною, господарською, ремісничою діяльністю або вільною професією» (ст. 5 п. 14). Суто B2B‑платформа не надає послуг споживачам — але досить того, що купити може й приватна особа.
Винятки (ст. 4)
«Положення закону не застосовуються до: 1) послуг, що пропонуються або надаються мікропідприємцями; 2) сайтів і мобільних застосунків у частині: a) карт та інтерактивних карт, зокрема геопорталів, якщо […] адресні дані та географічне положення представлено у цифрово доступний спосіб […], b) контенту, який не фінансується і не створюється даним суб'єктом господарювання та не перебуває під його контролем; 3) послуг міського транспорту […].»
Мікропідприємець у розумінні польського закону про підприємців: менш ніж 10 працівників у середньому за рік і оборот або баланс, що не перевищує 2 млн євро. Звільнення стосується послуг — не продуктів, не сайту як такого, і не захищає від наслідків за іншими нормами. Пункт 2 літ. b — це коментарі користувачів, вбудований контент інших фірм, програматична реклама — але не платіжний модуль, який ви обрали і підключили: він під вашим контролем.
Розділ 2 — вимоги до послуг (ст. 12–21)
«У межах пропонування та надання послуг забезпечується: 1) надання інформації в паперовій або електронній формі про пропоновані й надавані послуги […], а також інформації, необхідної для користування послугою: a) більш ніж одним сенсорним каналом, b) у спосіб, що забезпечує її зрозумілість, c) у текстових форматах, що дають змогу використати її в альтернативній та допоміжній комунікації […], d) шрифтом належного розміру й накреслення, з урахуванням передбачуваних умов використання та з достатнім контрастом і відступами між літерами, рядками й абзацами, e) з альтернативним поданням нетекстового контенту; 2) надання інформації, зазначеної в п. 1, в електронній формі у спосіб, що забезпечує її сприйнятність, функціональність, зрозумілість і сумісність; 3) однорідність сайтів і мобільних застосунків шляхом забезпечення їхньої сприйнятності, функціональності, зрозумілості й сумісності.»
У перекладі на сайт: правила й описи послуг як справжній текст (не зображення, не скан‑PDF), читабельний шрифт і контраст, альтернативи для зображень і відео, а весь сайт — WCAG. Пункт 3 — той, що охоплює все: «однорідність» (у директиві: «послідовність») сайтів і застосунків за чотирма принципами.
«Крім виконання вимог доступності, зазначених у ст. 12, у межах послуг електронної торгівлі забезпечується: 1) надання інформації про відповідність продуктів або послуг вимогам доступності, якщо цю інформацію надав зобов'язаний до цього суб'єкт господарювання; 2) сприйнятність, функціональність, зрозумілість і сумісність функцій та методів, що слугують ідентифікації сторін послуги електронної торгівлі, збереженню безпеки та здійсненню платежів, накладанню електронних підписів, а також платіжних послуг, що є частиною цієї послуги.»
Тобто: вхід і реєстрація, CAPTCHA та верифікація, кошик і оплата, платіжний шлюз (навіть чужий, якщо він частина вашої послуги), електронний підпис. Це місця, де найчастіше зазнає невдачі незряча людина — і де найчастіше зазнає невдачі аудит. Інтернет‑магазини крок за кроком.
Функціональні критерії (ст. 19) діють там, де функція не охоплена ст. 12–18: принаймні один спосіб користування без зору, з обмеженим зором, без розрізнення кольорів, без слуху, без голосу, без дрібної моторики, з обмеженою досяжністю, з обмеженням ризику фотосенситивних нападів, зі збереженням приватності (ст. 19 ч. 2).
Презумпція відповідності (ст. 20 ч. 1): послуга, що відповідає гармонізованій нормі або технічній специфікації, «вважається такою, що відповідає вимогам доступності в обсязі, в якому ці вимоги охоплені цими нормами». Для сайтів це EN 301 549 → WCAG 2.1 AA. Стан зазначення норми.
Непропорційний тягар (ст. 21)
Вимоги діють лише в обсязі, в якому не вимагають «суттєвої зміни основних властивостей» послуги та не становлять «непропорційного тягаря» (ст. 21 ч. 1). Оцінка — обов'язок суб'єкта, за трьома критеріями витрат (ч. 3), з документацією, що зберігається 5 років (ч. 5–6), передається на вимогу органу (ч. 7) і — якщо суб'єкт визнав себе звільненим — невідкладно повідомляється органу письмово (ч. 8). Надавач повторює оцінку принаймні кожні 5 років і при кожній зміні послуги (ч. 10). Хто отримав фінансування на доступність, не може посилатися на витрати (ч. 11). Іншими словами: це не лазівка, а процедура з папером і повідомленням.
Розділ 3 — обов'язки надавача (ст. 32–34)
«1. Надавач проводить оцінку відповідності послуги вимогам доступності. 2. Надавач зобов'язаний: 1) у правилах надання послуг або іншому рівноцінному документі оприлюднити письмово, в паперовій або електронній формі та у спосіб, доступний для осіб з особливими потребами, визначений у ст. 12 ч. 2, інформацію: a) про пропоновану й надавану послугу, b) необхідну для користування послугою, c) про те, як послуга відповідає вимогам доступності; 2) надавати інформацію про процес пропонування або надання послуги та його моніторинг […]; 3) зберігати інформацію, зазначену в п. 1 і 2, протягом усього часу, поки послуга залишається в його пропозиції; 4) враховувати зміни щодо пропонування або надання послуги, зміни вимог доступності та зміни у гармонізованих нормах […]; 5) якщо послуга не відповідає вимогам доступності, вживати коригувальних заходів […]; 6) невідкладно поінформувати компетентний орган ринкового нагляду […] про невідповідність послуги вимогам доступності […]; 7) на вимогу голови правління PFRON або компетентного органу ринкового нагляду […] надавати інформацію, необхідну для доведення відповідності послуги […]; 8) співпрацювати […] щодо коригувальних заходів […].»
Три речі, які треба зробити одразу: (1) оцінка відповідності — тобто аудит; (2) інформація про доступність у правилах — як послуга відповідає вимогам; (3) процедура на випадок виявлення невідповідності, бо ч. 2 п. 6 наказує самому повідомити орган. Відсутність оцінки (ч. 1) і відсутність повідомлення (ч. 2 п. 6) окремо караються штрафом (ст. 73 ч. 1 п. 2 літ. d і e). Ст. 33 додає інформацію про доступність приміщення, якщо послуга надається також у будівлі.
Розділ 4 — скарга споживача (ст. 35–37)
«1. Скаргу можна подати: 1) письмово – особисто у суб'єкта господарювання або надіслати поштою […], або надіслати на адресу для електронних доставок […]; 2) усно – телефоном або особисто до протоколу під час візиту споживача до суб'єкта господарювання; 3) в електронній формі з використанням засобів електронної комунікації, якщо такі засоби були визначені для цього суб'єктом господарювання. 2. Суб'єкт господарювання розглядає скаргу і надає відповідь […] у строк 30 днів від дня отримання скарги. […] 4. У разі недотримання строку […] скарга вважається розглянутою відповідно до вимоги скаржника. Суб'єкт господарювання виконує вимогу скаржника у строк не довший ніж 6 місяців від дня отримання скарги.»
Скарга має містити дані споживача, зазначення послуги, зазначення невиконаної вимоги і саму вимогу (ст. 36 ч. 1); без цього її залишають без розгляду (ч. 3). В особливо складних випадках можна продовжити до 60 днів, але про це треба повідомити у перші 30 (ст. 37 ч. 3). Відмова має містити фактичне та правове обґрунтування й роз'яснення про можливість повідомлення PFRON (ч. 5–6). Позитивна відповідь — строк виконання не довший за 6 місяців. Практичний висновок: вам потрібні скринька, процедура й календар. Як виглядає скарга з боку власника.
Розділ 5 — ринковий нагляд (ст. 38–68)
Систему утворюють голова правління PFRON, органи ринкового нагляду та митні органи (ст. 38 ч. 2). Для сайтів важливі три органи:
| Послуга | Орган ринкового нагляду | Підстава |
|---|---|---|
| Електронна торгівля (магазини, бронювання, платні онлайн‑послуги) | міністр, відповідальний за інформатизацію (Міністр цифровізації) | ст. 38 ч. 3 п. 2 |
| Роздрібний банкінг | Фінансовий омбудсмен (Rzecznik Finansowy) | ст. 38 ч. 3 п. 3 |
| Телекомунікації, аудіовізуальні медіа, е‑книги, комп'ютери, термінали | Голова Управління електронних комунікацій (UKE) | ст. 38 ч. 3 п. 1 |
| Автобусний / залізничний / авіаційний / водний транспорт | воєводські інспекції дорожнього транспорту / голова UTK / голова ULC / морські управління та управління внутрішнього судноплавства | ст. 38 ч. 3 п. 4–7 |
| Координація, повідомлення від будь‑кого, звіти | голова правління PFRON | ст. 38 ч. 2 п. 1, ст. 67 |
«Якщо за результатами контролю голова правління PFRON або компетентний орган ринкового нагляду встановлять, що послуга не відповідає вимогам доступності […] або не виконано обов'язки, зазначені у ст. 32 і ст. 33: 1) вимагають від надавача вжити коригувальних заходів […] або припинити пропонування чи надання послуги та надати у визначений строк, не довший ніж 120 днів від дня отримання вимоги, докази вчинення цих дій; 2) можуть рішенням заборонити пропонування або надання послуги на строк не довший ніж 180 днів.»
Далі: провадження за власною ініціативою, якщо доказів немає (ст. 63), рішення, що наказує забезпечити доступність, забороняє послугу або наказує повідомити споживачів (ст. 65 ч. 1), з можливим негайним виконанням (ч. 4). Будь‑хто — не лише споживач — може подати до PFRON повідомлення про невідповідність вимогам (ст. 67 ч. 1), яке потрапляє до компетентного органу протягом 30 днів (ст. 68 ч. 1). Саме цей шлях дає змогу конкурентові, громадській організації або аудиторові запустити контроль.
Розділ 6 — штрафи (ст. 73)
«Штрафу підлягає: […] 2) надавач, який: a) не забезпечує відповідності пропонованих або надаваних послуг вимогам доступності, зазначеним у ст. 12–19, b) не передав […] інформації, зазначеної у ст. 32 ч. 2 п. 7, у строк, визначений у вимозі […], або передав неправдиву чи оманливу інформацію, c) не надав доказів, зазначених у ст. 62 ч. 1 п. 1, у визначений строк […], d) не виконав обов'язку, визначеного у ст. 32 ч. 1, e) не виконав обов'язку, визначеного у ст. 32 ч. 2 п. 6 – у розмірі до десятикратної середньої місячної заробітної плати в національній економіці за попередній рік […], однак не більше ніж 10 % обороту, досягнутого у фінансовому році, що передує року накладення штрафу […].»
Середня заробітна плата в національній економіці за 2025 р., оголошена головою Статистичного управління (GUS), становить 8 903,56 zł, тож верхня межа штрафу, накладеного у 2026 р., — 89 035,60 zł — якщо тільки 10 % торішнього обороту не є нижчими. Розмір залежить від тяжкості порушення, кількості послуг і кількості осіб, яких воно зачіпає (ч. 4); штраф іде до Фонду доступності (ч. 5, 7) і стягується в адміністративному порядку (ч. 6). П'ять окремих підстав означають, що сама недоступність, відсутність оцінки відповідності й відсутність самостійного повідомлення органу — це три різні штрафи. Усі наслідки, також поза законом.
Розділ 8 — перехідні положення (ст. 84–88)
«Договори про пропонування або надання послуг, укладені до дня набрання чинності законом, можуть далі діяти в незміненому змісті до дня їх закінчення, однак не довше ніж до 28 червня 2030 р.»
«Положення закону не застосовуються до сайтів і мобільних застосунків щодо контенту: 1) записаних заздалегідь змінних у часі медіа, опублікованих до дня набрання чинності законом; 2) файлів документів, опублікованих до дня набрання чинності законом; 3) архівованого, який не оновлювався і не редагувався від дня набрання чинності законом.»
«Закон набирає чинності 28 червня 2025 р. […]»
Увага на часте непорозуміння: «до 2030 р.» стосується договорів, укладених до 28 червня 2025 (напр. абонемента, підписаного у 2024), а не сайтів. Магазин, що продає сьогодні, сьогодні укладає нові договори і сьогодні підлягає закону. Старі відео, старі PDF і неоновлюваний архів виключено — але нове відео й нові правила вже ні.
Контрольний перелік із цієї сторінки
- Я з'ясував, чи надаю послугу зі ст. 3 ч. 2 і чи я мікропідприємець (ст. 4 п. 1).
- Я провів і задокументував оцінку відповідності (ст. 32 ч. 1).
- У правилах є інформація, як послуга відповідає вимогам доступності (ст. 32 ч. 2 п. 1 літ. c).
- Ідентифікація, вхід, оплата й підпис доступні (ст. 18 п. 2).
- Визначено електронний канал для скарг і процедуру на 30 днів (ст. 37).
- Якщо посилаюся на непропорційний тягар — маю документацію та повідомлення (ст. 21 ч. 5–8).
- Знаю, хто мій орган нагляду (ст. 38 ч. 3).